Всі перераховані вище пункти аж до заливки можна об’єднати в єдину категорію – підготовчий етап. Природно, починати необхідно з розрахунку площі підлог, щоб розуміти, яка сума і скільки приблизно часу буде витрачено на заливку.
Якщо мова йде про те, як правильно залити підлогу в приватному будинку, то розрахунок закуповуваних матеріалів проводиться за наступною схемою (на прикладі приміщення розміром 5х5 метрів):
- площа підлоги обчислюється за стандартною формулою: довжина множиться на ширину (5х5=25 квадратних метрів);
- обсяг заливається розчину обчислюється шляхом множення площі підлоги на передбачувану товщину стяжки. З розрахунку на шар в 10 сантиметрів: 25 квадратних метрів помножити на 10 сантиметрів – 2,5 кубометра стяжки.
З урахуванням проведених розрахунків слід закуповувати і матеріали.
Для якісної стяжки будуть потрібні наступні компоненти:
- звичайний кар’єрний пісок;
- цемент марки не менше м150;
- щебінь середнього розміру;
- сітка для армування стяжки розміром осередку від 5 до 10 квадратних сантиметрів;
- металеві профілі для виставлення в якості маяків.
З усього вищесказаного можна зробити висновок, що перед тим як правильно заливати підлоги в приватному будинку, необхідно купувати основні складові для заливки стяжки відповідно до зробленими розрахунками. Щодо висоти підлоги необхідно знати товщину не тільки стяжки і насипних шарів, але і всіх укладаються матеріалів: паро-, гідро — і теплоізоляція.
Починається заливка підлог в приватному будинку з очищення робочого простору. Природно, необхідно з чорнової підлоги прибрати пил, бруд, сміття за допомогою віника, а ще краще потужного побутового або промислового пилососа. Після прибирання можна приступати до такого процесу, як заливка підлоги в будинку своїми руками, який є не найпростішим.
Варто врахувати складність створення необхідної кількості розчину. Якщо проводити заміс вручну, то буде витрачатися багато часу для приготування однієї порції. Найкраще використовувати бетономішалку з великою ємністю. Тільки при автоматичному замісі можна забезпечити правильну безперебійну подачу розчину на підлогу.
Якщо мова йде про те, як правильно залити підлогу в будинку, то у працівника повинні при собі бути наступні інструменти:
- довге вимірювальне пристосування (найкраще рулетка);
- будівельний рівень, довга дерев’яна рейка (правило);
- лопата і кельму;
- кругова електрична пила (болгарка);
- бетономішалка великого обсягу.
Напівсуха стяжка по грунту. Стяжка підлоги на грунті в приватному будинку.
Чорнова стяжка підлоги по грунту.
Стяжка підлоги по грунту-досить поширена технологія в будівництві. Хоча її виконання вимагає чималих грошових витрат і ретельного дотримання технології, вона забезпечує надійний захист підлоги від несприятливих факторів і руйнівного впливу води, вологих парів, цвілі.
Ще недавно стяжка підлоги по грунту проводилася тільки при облаштуванні цокольних поверхів і в технічних будівлях – гаражах, складах, цехах. Сьогодні, з поширенням популярності теплих підлог, бетонна стяжка, що проводиться безпосередньо по грунту – найбільш доцільне рішення облаштування підлог в будинках.процес має безліч технологічних нюансів, тому довірити облаштування стяжки підлоги по грунту краще професіоналам.
Цілі та умови застосування стяжки підлоги по грунту.
Технологія являє собою суцільну заливку бетону на грунт всередину фундаменту з метою отримання рівного монолітного підстави, вартість стяжки підлоги . Робиться це для того, щоб максимально захистити приміщення в цілому і підлогу зокрема від несприятливого впливу зовнішнього середовища – грунтових вод, вогкості, в результаті яких утворюється цвіль, грибки, з’являється неприємний запах в приміщенні. Особливо актуально застосування цієї технології при влаштуванні теплих підлог: різниця температур між ними і грунтом веде до конденсації парів і рясного скупчення вологи внизу. Стяжку підлоги по грунту можна робити при наступних видах фундаментів:
- стрічковий;
- пальовий;
Проводити роботи можна на різних етапах будівництва будинку або котеджу – до моменту зведення стін або після того, як коробка будівлі готова.
Порядок проведення робіт.
Послідовність робіт при виконанні стяжки підлоги по грунту являє собою створення своєрідного «пирога», що складається з декількох шарів. В процесі здійснюється засипка фундаменту зсередини будинку декількома шарами різних матеріалів, товщина кожного пласта становить не більше 20-30 см.
- спочатку знімається верхній чорновий шар грунту-він пухкий, здатний вбирати вологу у великих обсягах, тому залишати його не рекомендується.
- піщаний шар. На місце знятого грунту висипається пісок, який ретельно утрамбовується. Для шару товщиною 20 см знадобиться кілька тонн.
- наступний пласт-крупнофракційний щебінь. Цей шар також ретельно утрамбовується.точкове силове додаток навантаження на щебінь дає додаткову пресування грунту. Виходить не просто щебенева засипка, а ущільнення грунту щебенем.
- здійснюється бетонна заливка підстави, яке має специфічну назву-підготовка. Вона служить базовим підставою для настилу гідро — і пароізоляції. Підготовка робиться з низькоміцного бетону марки м100 (в 7,5), більш міцні високоякісні марки використовувати в цьому випадку недоцільно.
- шар пароізоляції. Його необхідно робити, щоб захистити підлогу від сконденсованих вологих парів, що надходять знизу грунту. Вони утворюються в результаті різниці температур між землею знизу і теплої підлоги зверху. Важливо зробити не просто гідроізоляцію, а прокласти матеріал, який не пропускає вологі пари з грунту в стяжку.
- укладання утеплювача.у бетоні на підлозі допустимо використання різних видів утеплювачів, але кращий варіант – екструдований пінополістирол. Укладається він прямо по шару пароізоляції, з вертикальними заходами на стіну.
- бетонна стяжка. Так як вона не має жорсткого зчеплення з грунтом, а заливається по утеплювачу, то її називають плаваючою. Товщина стяжки-5-6 см, під технічними приміщеннями товщина збільшується до 10 см. В середині стяжки обов’язково розташовують армуючу металеву сітку.
- завершальний шар пирога-фінішне покриття, яке укладається по підготовленій стяжці. Пол на стягуванні по грунту можна робити з матеріалів будь – якого виду: дерева (воно не буде гнити, так як немає доступу для вологи-виконана пароізоляція), керамограніта або плитки.
Як зробити підлогу в будинку на землі. Дерев’яна підлога на стовпчиках по лагам
На малюнку представлений варіант конструкції дерев’яної підлоги на лагах в приватному будинку з підпільним простором.
Простір під підлогою утворюється за рахунок того, що лаги укладені на досить високі стовпчики з цегли або бетонних блоків. Така конструкція дозволяє підняти рівень підлоги першого поверху при мінімальному обсязі засипки грунтом цокольного простору.
Тут цоколь і цокольний простір під підлогою знаходяться зовні, за межами теплозахисної оболонки будинку, і будуть холодними.
Для вентиляції підпільного простору в протилежних зовнішніх стінах, вище рівня землі, робляться продухи-наскрізні отвори закриті металевою сіткою для захисту від гризунів. Такі ж отвори повинні бути і у внутрішніх несучих стінах.
Рух повітря під підлогою відбувається в основному за рахунок тиску вітру.
Взимку існує небезпека промерзання грунту в підпільному просторі, що може привести на рухливих грунтах до переміщення підлоги щодо стін.
Для запобігання промерзання продухи на зиму рекомендують закривати, а цоколь утеплювати. Однак, погіршення вентиляції в результаті закриття продухов, веде до накопичення вологи в утеплювачі і дерев’яних деталях — до зниження термічного опору і довговічності цих елементів.
Треба сказати, що такий пристрій підпільного простору застосовується в приватному будівництві з давніх часів. Конструкція не була спочатку розрахована на застосування ефективної теплоізоляції підлоги.
У будинках зі слабкою теплоізоляцією підлоги взимку частина тепла з приміщення проникала в підпільний простір і обігрівала його, запобігаючи промерзання, але збільшуючи тепловтрати.
Сучасна теплоізоляція підлоги практично перекриває надходження тепла в підпіл з приміщень. Запобігти промерзання підпілля можна тільки за рахунок економії тепла землі.
При сучасних вимогах до енергозбереженняВентильоване через продухи холодне підпілля-це не найкращий варіант. Його все ще використовують швидше за інерцією.
Як утеплити підлогу в приватному будинку на грунті. Основні правила утеплення підлог
Я завжди і всім говорив, що кращий спосіб обзавестися теплим і затишним приватним будинком – це самостійна споруда. В цьому випадку ви заздалегідь можете подумати про те, чим краще утеплити підлоги і не будете економити на теплоізоляційних матеріалах. І тоді в процесі експлуатації житла вам не доведеться щось доробляти, переробляти, удосконалювати і так далі.
Конкретна технологія залежить від декількох факторів, але основним є те, які матеріали були і будуть використані для конструювання підлоги. Також дуже важливо знати, чи є під утеплюється підлогою великий підвал чи ні.
Залежно від обставин я можу запропонувати два варіанти:
- утеплення підлоги в будинку знизу. Це в тому випадку, коли є підвал, а перекриття зроблено на лагах (наприклад, в котеджі з бруса). Тоді теплоізоляційний матеріал можна підшивати знизу.
Якщо в будинку є підвал, утеплювати дерев’яна підлога буде простіше.
- теплоізоляція підлоги в приватному будинку по грунту . Тут все теплоізоляційні роботи доведеться виконувати з боку житлових приміщень, тобто зверху по нижньому перекриттю першого поверху.
Однак і відсутність підвалу роботі не перешкода.
Якщо ж вам доведеться утеплювати старий будинок, який належав батькам або бабусі з дідусем, я раджу, до початку процесу утеплення виконати якісний ремонт підстави, включаючи заміну опорних лаг. Так, так вийде дорожче і довше, але ви будете впевнені, що житло вийде не тільки теплим, але і міцним, а підлога не провалиться під ногами.
Тепла підлога під бетонну стяжку нагадує чотиришаровий пиріг.
Нижній шар-це чорнова стяжка. Її завдання вирівняти нерівність підлоги. Стяжку можна і не робити, якщо підставою служить плита перекриття. Головне, щоб поверхня була рівною.
Чорнова стяжка під теплу підлогу покривається утеплювачем, наприклад пенофлоном або корковою підкладкою, щоб не гріти фундамент або нижній поверх. Тому теплоізоляційний шар вважається важливою частиною в обладнанні теплих підлог.
Наступний шар – це укладання водяної труби, кабелю або нагрівальних матів та інших елементів.
Завершальним шаром стає бетонна стяжка.
Варто відзначити, що теплоізоляційний шар в даній опалювальній системі виконує і звукоізоляційну функцію.
Стяжка вимагає особливої уваги, адже на неї припадає не тільки фізичне навантаження, але і теплова. Тому підлога повинна бути міцною, а значить не розтріскуватися і не сприяти відшаруванню плитки. Наявність тріщин призведе до нерівномірного прогрівання підлоги і перегріву нагрівальних елементів. Згодом цього, деталі швидко вийдуть з ладу.
Сухі суміші для вирівнювання підлоги
Для виготовлення стяжки використовуються вже готові суміші, вироблені спеціально для опалення даної системи, або цементно-піщаний розчин. Добре зарекомендував себе бетон марки м-150. Можна взяти будь-який інший. Розчин змішується з клеєм пва, замість пластифікатора, по пропорції: на один мішок – один кілограм клею.
Чистову стяжку в водяному теплому підлозі краще робити на основі відсіву, тобто дрібного щебеню з піском. Такий розчин буде міцніше цементно-піщаної суміші і з більшою тепловіддачею.
Цементно-піщана суміш поверх водяної системи
Склад бетонного розчину простий, а саме одна частина цементу змішується з шістьма частинами готового відсіву або змішується одна порція цементу з 4 порціями щебеню і 3,5 порціями піску. Бетон повинен бути пластичним. Якщо буде недостача піску або надлишок щебеню в розчині, стяжку вирівняти буде набагато важче.
Заливають систему тепла підлога бетонним розчином шаром від 3 до 7 см в приватних будинках і в промислових приміщеннях шаром в 10 см.стяжка під теплу водяну підлогу робиться товщиною над трубою в 4,5-7 см.
Товщина шару в 3-5 см дозволить швидко нагріти підлогу і саме приміщення відразу, як тільки включиться підлогове опалення. Ще однією перевагою є рівномірний нагрів поверхні підлоги. Це говорить про відсутність теплих і холодних смуг.
Зверніть увагу! якщо рівень підлоги не дозволяє зробити стяжку товщі 3 см, то для більшої міцності покриття застосовують самовирівнюється суміш. Виробники запевняють, що товщина стяжки під теплу підлогу в 2,5 см такої суміші над трубою буде достатньо. Ще цементний розчин можна змішати з універсальним пластифікатором. Для цього до сухої суміші вагою в 100 кг додається один літр добавки.
Заміна дерев’яної підлоги на бетонний в приватному будинку. Правильна заміна дерев’яної підлоги на бетонний
Постійна волога і динамічні навантаження рано чи пізно призводять до того, що дерев’яні підлогові покриття, поширені при первинній здачі в експлуатацію заміських будинків, починають прогнивати, скрипіти і просаджуватися.
Якісною альтернативою підлогового покриття є бетон. Монтаж бетонної основи передбачає повне зняття існуючої підлоги. Деревні фрагменти видаляються; зняттю підлягають також прогнилі лаги будівлі.
Якщо колод лаги в хорошому стані, їх можна просто захистити від вологи і засипати шаром грубозернистого піску чи дрібним гравієм між усіма зазорами і зверху. Заміна підлоги дерев’яного на бетонний, якщо лаги безповоротно зіпсовані, передбачає настил бетонної підлоги по грунту. Формування бетонної стяжки повинно припускати облік рівню підлогового покриття.
Що необхідно для заміни підлоги в приватному будинку?
заміна підлоги вважається роботою, з якою можна впоратися і самостійно при наявності мінімальних будівельних навичок. Однак для цього необхідні такі інструменти:
- інструмент для демонтажу старого підлогового покриття (дощок, перекриттів, дерев’яних лаг): лом;
- лопата, кельма;
- правило, будівельний рівень, розмічальні крейди і лінійка;
- покриття для виконання гідроізоляційної і теплоізоляційної прошарку;
- бетонний розчин, керамзит, пісок, дрібний щебінь, камінь або шлак.
Перелік підготовчих робіт перед укладанням стяжки буде залежати від площі організації покриття, а також глибини підстави під лагами. Простір під будинком рекомендується засипати, що перешкодить підняттю вологи і утворення вогкості.
Покрокова інструкція
- зняття відпрацьованого свій ресурс дерев’яного підлогового покриття. Процес включає видалення зіпсованих плінтусів, лаг (опор), деревних конструкцій. Придатні до подальшої експлуатації лаги можна зміцнити гравієм або піском і не демонтувати.
- далі варто очистити підлогове покриття від пилу і сміття, а також прокласти в ізоляційні жолоби інженерні комунікації: кабелі, шнури та інше.
- необхідно зорієнтуватися щодо висоти бетонного підлогового покриття. Бетонні підлоги в дерев’яному будинку повинні формуватися за такою схемою:
- початковий шар-камінь або гравій — 10 см;
- шар крупнозернистого піску (дрібного щебеню) – 5см;
- теплоізоляційні та гідроізоляційні матеріали – 5 см;
- товщина бетону – 10 см.
Для організації додаткової глибини варто зняти зайвий грунт. Якщо ж ніша під будинком більше необхідного, її варто додатково засипати.
- додатково необхідно покласти поверх шару піску поліетиленову плівку. Це захистить від підняття вологи. І шар каменів, і шар піску повинні бути покладені рівномірно. Для цього матеріал ущільнюють і використовують рівень.
- укладання бетону починається з поділу приміщення на смуги. Для цього використовують рейки, верхній край яких повинен відповідати натягнутим шнурам.
- у дерев’яному будинку, підлоги з бетону варто починати укладати з дальнього кута. При цьому засипають покриття трохи вище, ніж рівень рейок.
- на закінчення необхідно розрівняти бетон. Для цього використовують правило на 1,2 метра, простягаючи його від дальнього кута на себе. Вирівняні місця звільняються від рейок, а утворилися ніші наповнюють бетоном. Після закінчення робіт по формуванню підлоги варто окремі смуги накрити спеціальною плівкою і дати складу затвердіти. Не варто забувати про необхідність час від часу зволожувати бетон.
- після затвердіння необхідно нанести стяжку. Для цього замішують цементний розчин з рядом зміцнюють і сполучних елементів. На підлогове покриття встановлюють дерев’яні рейки. Висота останніх повинні відповідати висоті остаточного підлогового покриття. Стяжку слід прокладати за аналогією з бетонною підлогою: матеріал варто вирівняти правилом, а напрямні рейки витягти. Щоб начисто загладити стяжку, використовують кельму. Прокладену стяжку варто залишити на півдня, аПотім злегка збризкувати водою протягом трьох діб. Після цього варто витримати від 2-х до 4-х тижнів до того, як приступити до фарбування або прокладання нового шару підлогового покриття. Різні огріхи при виконанні стяжки можна усунути теркою, наждаком, а також за допомогою спеціальних просочень. Якщо ж ви будуєте лазню, то подивіться статтю пристрій бетонної підлоги в лазні.
Стяжка підлоги у ванній в приватному будинку. Фінішний настил
Укладання облицювання на дерев’яну підлогу у ванній може проводитися декількома способами:
- на листи гвл;
- на фанеру;
- на чорнову основу;
- на тонку стяжку.
Перший варіант підстави підлоги у ванній ще називають сухий стяжкою. Після підготовки чорнової підлоги виконується укладання гідроізоляції. Зверху рівномірним шаром робиться підсипка з керамзиту або схожого матеріалу. Після вирівнювання його в горизонтальній площині робиться укладання на підлогу листів гвл. Вони розташовуються таким чином, щоб забезпечити переплетення швів. Зазвичай на підлогу поміщають два шари листів гвл, щоб домогтися більшої міцності. Зверху на підлогу з листів гвл наноситься грунтовка і виконується монтаж плитки звичайним способом.
Якщо є бажання використовувати підлогу на підставі з фанери, то для нього споруджується додатковий дерев’яний каркас, якщо чорнову підлогу у ванній не володіє необхідним рівнем. На підготовлену обрешітку на підлозі укладаються листи фанери. Вони прикручуються до балок саморізами з потайними головками. Останні повинні бути частково втоплені в верхній шар, щоб простіше було виконувати укладання плитки. Фанера покривається гідроізоляцією і зверху виконується укладання плитки на підлогу.
Поверх дерев’яної основи можна виконати бетонну стяжку. При цьому товщина такої бетонної стяжки для дерев’яної підлоги у ванній буде менше, ніж на плиті перекриття. Зазвичай вибирається розмір в 3 см.він може бути збільшений, якщо виконується монтаж теплої підлоги. Після обробки дощок складом для гідроізоляції на поверхню підлоги у ванній прибивається влучна металева або скловолоконна сітка. Вона буде виконувати роль армуючої основи для підлоги. По периметру ванної кімнати укладається демпферна стрічка, виставляються маяки і заливається стяжка. Про те, як зробити підлогу у ванній по грунту, розказано в
Зверніть увагу! укладання плитки на підлогу у ванній можна виконати прямо на чорнове підставу з дощок. В цьому випадку воно повинно бути добре вирівняно, а також покрито гідроізоляцією. Укладання плитки на дерев’яну підлогу у ванній проводиться таким же чином, як і на бетонну основу.
